Байбарисовий, -а, -е. Барбарисовый.
Зап'ясця́, -ці́в, мн. Желѣзные бруски на внутреннихъ сторонахъ оси.
Малова́жити, -жу, -жиш (собі щось, когось), гл. Не придавать значенія, не цѣнить.
Набре́зґлий, -а, -е. О молокѣ: скисшій
Податок, -тку, м. Подать. Ой видишь сам Господь з неба, на податок гроші треба.
Попукатися, -каємося, -єтеся, гл. Лопнуть (во множествѣ). Варити, покіль ячмінь попукається.
Про́тягом нар. Протяжно. Оцю пісню у нас протягом співають.
Татунь, -ня, м. ласк. отъ тато. Ум. татунцьо.
Угадувати, -дую, -єш, сов. в. угада́ти, -да́ю, -єш, гл.
1) Угадывать, угадать, отгадывать, отгадать, догадываться, догадаться. Так і циган угадував, що завтра буде хоч дощ, хоч сніг, хоч сояшно. Вгадай мені, мати, сей сон. Божих сил не можна вгадать. Я вгадував, що щось буде. Чи такий же він?... Хиба по собі вгадуєш.
2) Узнавать, узнать. Добри-вечір — кажу — чи вгадали мене? Живо його вгадав і каже: здоров, свату. З) Замѣчать, замѣтить. Довго сиділа я у садку, не вгадала, як і зіроньки поховались.
Шмата, -ти, ж. Лоскутъ, ветошка, тряпка. Якась брудна шмата.
