Валити, -лю, -лиш, гл. 1) Валить, сваливать. Своє на ніжки ставить, а чуже з ніг валить. 2) Идти впередъ; двигаться массою. Сліпому нема гори: куди попав, туди и вали. Так валкою і валить. 3) — вал. Прясть вал 2. Нумо вал валити.
Видючий, видющий, -а, -е. 1) = видимий. Видюща смерть страшна. 2) Видящій. Коли мені сліпому курка, то тобі видющому й дві.
Виснитися Cм. висинатися.
Дань, -ні, ж. Дань. Колись був у Київі якийсь князь, лицар, і був коло Київа змій, і кожного году посилали йому дань: давали або молодого парубка, або дівчину. Дізнались турки, злі недовірки, підписалися до Почаїва що-году дань давати.
Карточний, -а, -е. Карточный. Встаючи з-за карточного стола, сміялись.
Напши́кати, -каю, -єш, гл. 1) Навонять (испуская вѣтры). 2) Наговорить, употребляя звуки пш (о полякахъ). Прийшов лях, напшикав, напшикав та й пішов собі. Cм. накакати.
Перезок, -зка, м. Ременный поясъ.
Попідливати, -ва́ю, -єш, гл. Полить (во множествѣ). Не дає Бог дощу: треба попідливати щепи, а то аж листя на їх крутиться.
Присиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. приси́лити, -лю, -лиш, гл. Привязывать, привязать. Взяв він Марієньку за білу рученьку, присилив до сосни, до сосни плечима. Я присилив кониченька до дубонька зеленого.
Шаран, -на, м.
1) Мелкіе осколки льда на рѣкѣ. Шаран на текучій воді хиба в закутку де стоїть.
2) = короп (небольшой), Cyprinus.
