Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поріддя

Поріддя, -дя, с. Родъ, порода, поколѣніе. Чу у їх поріддя таке, що вони всі однаково нездужають. Лебед. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРІДДЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРІДДЯ"
Бамбиляти, -ля́ю, -єш, гл. Слабо звонить. Желех.
Возлоб'Я, -б'я, с. Волосы надъ лбомъ. Так скубонув за возлоб'я, аж волосся затріщало.
Дочвала́ти, -ла́ю, -єш, гл. Доплестися, добрести. Вулкан, до кузні дочвалавши, будить зачав всіх ковалів. Котл. Ен. V. 20.
Ковзалка, -ки, ж. Катокъ на льду. Мил. 55.
Пообсмоктувати, -тую, -єш, гл. Обсосать (во множествѣ).
Селява, -ви, ж. Шамая. Поп. 102.
Серпень, -пня, м. Августъ.
Спатися, спиться, гл. безл. Спаться. Йому ніченька не спиться. Мет. 75. І світ настав, а Ярині не спиться, — ридає. Шевч.
Ублюватися, -блююся, -єшся, гл. Облеваться, испачкаться блевотиной. Шейк.
Харло, -ла, м. Ругательное слово. Чортів харло! я дам тобі роменського табаку понюхать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРІДДЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.