Відкопати, -ся. Cм. відкопувати, -ся.
Зали́жник, -ка, м. Полка, гдѣ кладуть ложки.
Змогтися, -жуся, -жешся, гл. 1) Собраться съ силами. Я тебе доведу, голубко. Зможися, щоб іще гірше тобі не бут. Не змоглись на євангелію, цілуйте псалтирь. Ух, і ззіла обух! коли б змогтись, та ще поволоктись — катав чоловік, маку дам. 2) Устать, утомиться.
Лиза́тися, -жуся, -жешся, гл. 1) Лизаться. 2) Подлизываться, заискивать. Він усе коло панів лижеться. Хлопець не дурний: котком лижеться біля старих.
Ману́тися, -не́ться, гл. безл. Тянуть (къ чему), хотѣть, хотѣться. Каже: «як мати схочуть». — Хиба самій не манеться?
Могори́́чний, -а, -е. Любящій брать могорич. Ох, який ти могоричний!
Пообкопуватися, -пуємося, -єтеся, гл. Окопаться (о многихъ).
Потруїти, -трую, -їш, гл. Отравить (многихъ).
Укладальник, -ка, м. = кладільник.
Черевко, -ка, с. Ум. отъ черево.
