Відгонити, -ню, -ниш, гл.
1) = відганяти.
2) Отдавать, припахивать. Вода чимсь одгонить. Чим наївся, тим і відгонить. На сім дворищі.... від усього пусткою відгонить. Місцина справді стала пустирем одгонити.
Заклюба́чений, -а, -е. = заклебучений.
Замгну́ти, -гну́, -не́ш, гл. Вздремнуть, задремать. «Ну лишень, жінко, я трошки заміну, а ти мені піськай». Ліг ото собі й заснув. Чи спали люде, чи ні, а наш крамарь як що замінує, то й гаразд.
Куликів, -кова, -ко́ве Принадлежащій кулику. куликів лід. Поверхность воды, покрытая водорослями.
Покорчувати, -чую, -єш, гл. Покорчевать.
Покошкати, -каю, -єш, гл. = покошлати.
Пришта, -ти, ж. = причта. Була й нам пришта.
Самостайність, самостійність, -ности, ж. Самостоятельность.
Стійчик, -ка, м.
1) Караульный, часовой. Тогді стійчики, що замку стерегли, і застукали їх оттут у лозах.
2) Дежурный десятскій при волостномъ правленіи.
Червоно нар. Красно. Сонечко за гору пада, блищить вода червоно.
