Безмін, -на, м. Безмѣнъ. Безмін да терези. Ум. безмінчик. Ув. безмінище, безміняка.
Гріх, -ха́, м. 1) Грѣхъ. Як не прийме Біг гріхи за жарт, то буде шелесту багато. Незнай гріха не чинить. Б'ють не ляхи, а наші гріхи. Де гріх, там і покута. 2) Вина. Батько Настусин радіє, що без його гріха сталось таке Грицькові: без вісти зник, вовкулакує. Ум. Грішо́к, гріше́чок. На душечку спасения, грішечків отпущение.
Дзень! меж. для выраж. звона. Туп, туп ніженьками! Дзень, дзень підківками! Червінці дзелень-дзелень.... так і посипались.
Зла́зити, -жу, -зиш, сов. в. злізти, -зу, -зеш, гл. 1) Слазить, слѣзать, слѣзть; сползать, сползти. З чужого коня серед дороги злазь. Із неба злізла чорна ніч. 2) Взлѣзать, взлѣзть, всползать, всползти. Був собі дід та баба, та злізли на граба.
Курнути Cм. курити.
Лі́ньки, -ків, м. мн. = лінощі. За ліньками нічого не зробив.
Ми мѣст. Мы.
Набудо́вувати, -вую, -єш, сов. в. набудува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Настраивать, настроить (о зданіяхъ).
Полуднє, -ня, с. Полдень. Чи то зоря розсвітає? Чи полуднє гріє?
Чудно нар. Удивительно, странно, смѣшно. Здавалося мені чудно, що зорі і сонце бувають однакові. Чудно якось діється між нами. Засмійсь, аби чудно. Ум. чудненько.
