Наставляти, -ля́ю, -єш, сов. в. наставити, -влю, -виш, гл. 1) Наставлять, наставить. Кругом наставили мисок. 2) Ставить, поставить, наставить, направлять, направить. Марта, дивлюсь, припинилась, наставила головоньку, мов та перепілочка, і слухає — не дише. 3) Дѣлать, сдѣлать (кого-либо, чѣмъ-либо). Ви ж (мати) було раненько вставаєте, та нас розбужаєте, нас хазяєвами наставляєте. 4) Опредѣлять, опредѣлить, назначать, назначить, избирать, избрать (на должность). Січовики давали войськову пораду, збивали народ докупи і наставляли сотників. 5) наставляти мая. Гулять въ саду или въ лѣсу 1-го мая съ угощеніемъ. Подобно этому также наставля́ють баби петрівку, т. е. устраиваютъ угощеніе въ первый день петровскаго поста. 6) = настановляти 5. Хто його й на розум добрий наставляв?
Позаіржавлювати, -люємо, -єте, гл. Заржавѣть (во множествѣ).
Поприставати, -таємо́, -єте, гл. То-же, что и пристати, но во множествѣ. Тепер до його пристав князь Корецький... поприставали людно й оружно Котлубай, Ілляшевські, Горностаї. Воли годуй добре, щоб не поприставали.
Риболовник, -ка, м. = рибалка 1. Ум. риболо́вничок. Рибаки ж мої, риболовнички.
Розгрижити, -жу, -жеш, гл. = розгорити.
Рукодільник, -ка, м. = рукодійник.
Спорожнятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. спорожнитися, -жнюся, -нишся, гл.
1) Опорожняться, опорожниться. Торба спорожнилась.
2) Разрѣшиться отъ бремени. Вона тепер у тяжі, а спорожниться, то буде робити.
Туз, -за, м. Тузъ, карта съ однимъ очкомъ. Той тузами обирає свата в його хаті.
Хвоїти, хвою, -їш, гл. Бить дозою. Як почне її хвоїть, примовляючи: було не савити, не варварити.
Щедрити, -рю, -риш, гл. Щедро давать. Візьме грішний та й не верне, праведний дає і щедрить.
