Відрікатися, -каюся, -єшся, сов. в. відректися, -речуся, -чешся, гл. Отказываться, отказаться. Родино моя, не відрікайся од мене. Відрікаюсь, відхрещуюсь від вас, ідіть собі на очерета, на болота. Варив чорт з москалем пиво та й солоду відрікся.
Воротило, -ла, с.
1) = навій.
2) Длинное бревно, которымъ поворачиваютъ мельницу.
3) Часть токарні (Cм.).
4) Родъ ключа для поворачиванія навоя въ ткацкомь станкѣ.
Глотити, -чу, -тиш, гл. Тѣснить, толпиться. Чого ви так глотите? почекайте трошки.
Заглеме́дзок, -дзка, м. Грубо сдѣланный предметъ. Воно таке, ніщо: заглемедзок.
Зако́пчувати, -чую, -єш, сов. в. викопти́ти, -пчу́, -ти́ш, гл. Закапчивать, закоптить.
Переплитовічка, -ки, ж. Родъ вышивки.
Плавач, -ча, м. Плавающій на суднѣ, плотѣ, плотовщикъ.
Придзиґльованка, -ки, ж. Вертушка, вертлявая женщина. Там придзиґльованки журились, що нікому вже підморгнуть.
Синаш, -ша, м. Сынокъ. Добре, синашу! Здоров, синашу, ма дитино! — Анхиз Енеєві сказав. Ум. синашко. Люляй, люляй козацький синашку!
Сумота, -ти, ж. = сум.
