Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коритечко

Коритечко, -ка, с. Ум. отъ кори́то.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРИТЕЧКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРИТЕЧКО"
Вимолити, -лю, -лиш, гл. Вымолить. Буду благати Господа і вимолю тобі вірну дружину. Стор. І. 198.
Захва́тич, -ча, м. Клинъ въ плугѣ. Чуб. IV. 17.
Змрік, -ро́ку, м. Сумракъ. Желех.
Побожність, -ности, ж. Набожность, благочестіе. К. Кр. 13. З побожности своєї пожертвував на церкву сто рублів. Волч. у.
Повряжуватися, -жуємося, -єтеся, гл. = повряжатися.
Позасіювати, -сіюю, -єш, гл. = позасівати.
Рав, -ва, м. = рабин. Ей жидівочко ж моя Рося! Буть мені тепер поставним равом. Дума.
Смердюк, -ка, м. Вонючій, вонючка. Полт. г. Слов. Д. Эварн.
Уворужувати, -жую, -єш, сов. в. уворужити, -жу, -жиш, гл. Вооружать, вооружить. Вворужила єси на брата брата. К. ЦН. 314.
Хворостець, -тцю́, м. Мелкій хворостъ. Хто по хворостець побіжить, щоб у грубці прокинути? Г. Барв. 441.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРИТЕЧКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.