Биґасень, -сня, м. Дубина, болванъ, олухъ.
Воко, -ка, с. = око. мн. вочі, вічі. Чужую кучу віючи, вочі завсіди запорошиш. Лізе в вічі мов оса. Довго, довго козаченька вічми провожала. у вічу = в очу. Як загилив по потилиці, так аж каганці в вічу засвітились. Ум. вочко, вічко, мн. ч. вочка, вочиці, вічка, віченьки. Соньки-дрімки у віченьки.
Дівошлю́б, (дівослюб), -ба м. 1) Сватъ. 2) Названіе обряда сватовства въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ, напр. въ Кобр. у. Дай мені, Боже, од батенька вийти, до свекорка прийти, — бо вже мені докучили части дівошлюби столи устилаючи, кубочки сповняючи. Cм. Злюбини.
Ді́йво, -ва, с. 1) Удой. Корова добра на дійво. 2) Молоко, молочные продукты. Дитина з колиски випаде, — дивись! Дай їй дійва. Ум. Ді́йвечко.
Доспіва́ти I Cм. доспівувати.
Живу́щий, -а, -е. 1) Живой, живущій. Такеньки тижні сходили, що вона, живуща, була наче мертва. Трохи одпочила стара мати недобита; живущую силу сила ночі оживила. 2) Оживляющій, животворный. Було там дерево живуще, таке, що чоловік, годуючись його овощами, не вмер би ніколи. живу́ща й сцілю́ща вода. Сказочная живая и мертвая вода. Ох підпалив дрова, наймита спалив.... углину сприснув живущою водою, — наймит знов ожив. І немощну мою душу за світ посилаю сцілющої й живущої води пошукати. 3) Вѣчно живой. Усе тінь минуща, одна річ живуща: світ з Богом.
Зруйнуватися, -нуюся, -єшся, гл.
1) Разрушиться, разориться. Зруйнувався зовсім будинок.
2) Разориться, потерять имущество. Пан не зруйнується, як скількись кліток поля перелітує пустирем.
Лаґун, -на, м. Стволъ дерева въ нако́ті. Cм. накіт.
Побусурманити и побусурменити, -ню, -ниш, гл. Обасурманить (многихъ).
Прикочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. прикоти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Прикатываться, прикатиться. Прикотивсь до дверей.
