Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

порожник

Порожник, -ка, м. Мѣсто около дверей, гдѣ обыкновенно ставятъ метлу. Вх. Зн. 53.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 345.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРОЖНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРОЖНИК"
Басити, -шу, -сиш, гл. Издавать звукъ баса, басить.
Більшина, -ни, ж. 1) Величина. Бѣл.-Hoc. 2) = більшість.
Бурмиструвати, -ру́ю, -єш, гл. Отправлять должность бургомистра.
Вольовач, -ча, м. Зобатый человѣкъ. Угор.
Гармиза, -зи, м. Гарнизонный солдатъ. Чемеричка наряжалась в руб'я, як циганка, а усатим гармизою Крициха Улянка. Мкр. Н. 40.
Жмі́ль, -ля́, м. = джміль. Грин. ІІІ. 203.
Невтомно нар. Неутомимо.
Розгодинитися Cм. розгодинюватися.
Розшрубуватися, -буюся, -єшся, гл. Развинтиться.
Росп'яття, -тя, с. 1) Распятіе (дѣйствіе). Повели його на роспяття. Єв. Мт. XXVII. 31. 2) Распятіе (образъ распятаго Христа ка картинѣ или крестѣ). У церкві стояло роспяття угорі. Черниг. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРОЖНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.