Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

порожник

Порожник, -ка, м. Мѣсто около дверей, гдѣ обыкновенно ставятъ метлу. Вх. Зн. 53.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 345.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРОЖНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРОЖНИК"
Бадьористо нар. Бойко, лихо.
Дотика́тися Ii, -ка́юся, -єшся, сов. в. дотка́тися, -тчу́ся, -че́шся, гл. Дотикаться, доткаться.
Жертовник, -ка, ж. Жертвенникъ (въ алтарѣ). Черк. у.
За́голо́вок, -вку, м. 1) Съ удареніемъ на первомъ слогѣ: подушка. Угор. за́головки мурянча́ні. Муравьиныя яйца. Вх. Уг. 253. 2) съ удар. на третьемъ слогѣ: заглавіе. О. 1862. І. 77. Ум. за́голо́вочок.
Крашеняк, -ка, м. Окрашенный въ красную краску сердак. Шух. І. 126.
Напри́шкуватий, -а, -е. Дерзкій, буйный. Кіевск. у.
Перелупити, -плю́, -пиш, гл. Переломить. Перелупила мисочку надвоє.
Позмітати, -та́ю, -єш, гл. Сместь (во множествѣ).
Рочок, -чка, м. Ум. отъ рік.
Теліпанчик, -ка, м. Привѣска къ серьгѣ. Левч. 123.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРОЖНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.