Запа́рка, -ки, ж. 1) Ум. отъ запа́ра. 2) Пойло для скота изъ запаренныхъ отрубей. 8) запарки дати. Высѣчь.
Наго́нити, -ню, -ниш, гл. = наганяти. Поїхав староста на лови в темнії ліси, дуброви, там його дробний доги нагонив, лисиї шубоньки помочив.
Переводка, -ки, ж. = переводня. Ця пшениця переводка.
Підіждати, -жду́, -деш, гл. Подождать.
Підхвалити Cм. підхвалювати.
Поневірятися, -ряюся, -єшся, гл. Жить въ несчастіи, тяжелой жизнью. Будеш, з своєю дитиною поневірятись. Син мій буде щасливійший, не буде так поневірятись, як я оттут.
Порозуміння, -ня, с. Взаимное пониманіе; солидарность.
Приїзд, -ду, м.
1) Пріѣздъ.
2) Подъѣздъ. Хата його на горі, та поганий до неї приїзд.
3) Въѣздъ. Згоріло сімнадцять дворів зараз з приїзду. Ум. приїздонько. Все для свекорка та для старенького, та для приїздоньку його.
Проголовувати, -вую, -єш, гл. Пробыть головой извѣстное время.
Уражати, -жаю, -єш, сов. в. уразити, -жу, -зиш, гл.
1) Поражать, поразить, ранить. Де я мірю, там я вцілю, де я важу, там я вражу.
2) Задѣвать, задѣть, ударить, потревожить, разбередить уже имѣющуюся рану или больное мѣсто. Моя виразка була зовсім загоїлась, та, бач, десь уразив, — вона знов і прокинулась. Помалу, братці! не вразьте моїх смертельних ран. Дума. Трудно рану гоїти, а не вразити.
3) Уязвлять, уязвить, оскорблять, оскорбить, обитѣть. Вона вразила мене словом лихим.
4) Поражать, поразить, удивить сильно. Молодих туляків незвичайно вразила краса Київа.
