Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

порикожа

Порикожа, -жі, ж. Болѣзнь, когда на ногахъ трескается кожа.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 343.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРИКОЖА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРИКОЖА"
Гачок, -чка, м. Ум. отъ гак. Крючекъ. Шух. І. 226. Скуй гачок на удку. Левиц. І. 123.
Княжество, -ва, с. Княжество. Було в якомусь княжестві три княжецькі дочки. Рудч. Ск. II. 89.
Лайтан, -на, м. Испорч. лейтар. Ой як крикнув проклятий Мазепа на свої лайтани: возьмить Палія Семена та забийте в кайдани. О. 1862. VIII.
Овечник, -ка, м. Хлѣвъ для овецъ, овчарня. Чуб. VII. 394.
Павурка, -ки, ж. = павуриця = павичка. Вх. Лем. 446.
П'їлина, -ни, ж. см. п'їла. Шух. І. 254.
Покійчик, -ка, м. Ум. отъ ii покій.
Поколихнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Покачнуться, пошатнуться.
Пустований, -а, -е. Шаловливый. Ото пустований та мордований.
Самотіти, -тію, -єш, гл. Жить уединенно. А я самотію у Новогрудку.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРИКОЖА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.