Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

порозбріхувати

Порозбріхувати, -хую, -єш, гл. Разболтать, разсказать всѣмъ (во множествѣ). Оті твої подруги такі, шо ти їм нічого не кажи, бо зараз порозбріхують. Харьк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 345.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРОЗБРІХУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРОЗБРІХУВАТИ"
Безодра́дісний, -а, -е. Безотрадный. Христя мовчала, слухаючи безодрадісне материне зітхання. Мир. Пов. І. 121.
Бутлявий, -а, -е. Пустой, выгнившій въ срединѣ. Бутлява вже верба. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Гакс меж. Крикъ, которымъ прогоняютъ свиней. Вх. Лем. 447.
Дурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Урчать, бурчать. І отесу можна в кишку затягнуть, аби не дурчала. Ном. № 12172.
Загрома́джувати, -джую, -єш, сов. в. загрома́дити, -джу, -диш, гл. Загребать, загресть, закапывать, закопать. Живцем в землі їх загромадили. Котл. Ен.
Куховар, -ра, м. = кухарь. Згодили якогось москаля з мита за куховара. МВ. (О. 1862. III. 64).
Невинний, -а, -е. Невинный. За невинного Бога. Безъ всякой вины. Так і пішов чоловік на поселення за невинного Бога. Мнж. 134.
Плетюга, -ги, ж. Лгунъ. Угор.
Серга, -ги, ж. Серьга. Я тобі стьожок, серьог, намиста доброго нанесу. Рудч. Ск. II. 15. 2) Кольцо, прикрѣпляющее косу къ рукояткѣ. Ум. сере́жка, сережечка.
Тіточка, -ки, ж. Ум. отъ тітка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРОЗБРІХУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.