Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погнівити

Погнівити, -влю, -виш, гл. 1) Погнѣваться. Не погніви: то Бог дав, те й з'їж. О. 1862. IV. 89. 2) Разгнѣвать. Та виломлю калинову квітку та застромлю за білу намітку, щоб сії квітки не подавити, щоб свого роду не погнівити. Мил. Св. 59.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 232.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГНІВИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГНІВИТИ"
Біблія и пр. Cм. библія и пр.
Вилупити, -ся. Cм. вилуплювати, -ся.
Голя́к, -ка́, м. 1) Бѣднякъ, голякъ. Кіев. Чуб. V. 1042. 2) Бритва. Вх. Лем. 404.
Городя́нин, -на, м. Горожанинъ. Вийшли к йому всі городяне. Чуб. ІІІ. 296. Не йди за крамаря, не йди за городянина. Мир. Пов. II. 75.
Кав! меж. Выражаетъ пискъ ребенка, щенка, мяуканье кота, крикъ галки и пр.
Ли́сий Cм. лис, -а, -е. .
Навви́пинки нар. На вытяжку. Іван стоїть наввипинки перед командиром. Стор. II. 83.
Негідний, -а, -е. 1) Недостойный. 2) Негодный, мерзкій. Бодай лиш не мати дитину негідну. Гол. III. 454.
Почеревниця, -ці, ж. Кровавый поносъ. Вх. Зн. 54.
Примітатися, -та́юся, -єшся, сов. в. приместися, метуся, -те́шся, гл. 1) Быть приметаемымъ, приметеннымъ. Тут приместись би їм хоть сміттячком до брами. К. Дз. 157. 2) Быть наметеннымъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГНІВИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.