Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погодний

Погодний, -а, -е. Благопріятный. Погодний час.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 233.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОДНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОДНИЙ"
Бісурманець, -нця, м. = бісурман. На розсвіті, на за-ранці, іще спали бісурманці. Пѣсня.
Засмоли́ти Cм. засмолювати.
Наплю́скатися, -каюся, -єшся, гл. Наплескаться вволю.
Носаль, -ля, м. 1) = носай. 2) Молотокъ съ длиннымъ концомъ.
Перемащувати, -щую, -єш, сов. в. перемасти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. 1) Перекрашивать, перекрасить въ другой цвѣтъ. Ми (гуси) попіласті всі, а він (лебідь) один між нас своє пиндючить пір'я біле! Коли б ви тілько захотіли.... Ми б панича сього як раз перемастили. Греб. 362. 2) Чрезмѣрно намасливать, намаслить. 3) Перетасовывать, перетасовать (карты).
Прикопувати, -пую, -єш, сов. в. прикопа́ти, -па́ю, -єш, гл. 1) Закапывать, закопать, привалить землей. Сади картоплю, та не глибоко прикопуй. Въ значеніи: похоронить. Хвали попа, прикопавши. Ном. № 5188. Моя ненько, моя матінко! на шо ти мене, нещасницю, вродила, гірку долю вділила? Чом же ти мене не прикопала, щоб я не горювала? Мил. 197. 2) Еще вскапывать, вскопать; еще выкапывать, выкопать.
Розбірати, -ра́ю, -єш, сов. в. розібрати, -беру, -реш, гл. 1) Разбирать, разобрать на части, разлагать на составныя части. Твою хату (будуть) розбірати. Чуб. ІІІ. 450. Шинкарочко молода, давай меду і вина, пиши гроші на стіну. Ой як стіну розбереш, тоді гроші побереш. Чуб. V. 917. Люде піч розберуть. Ном. № 10569. 2) Разбирать, разобрать, разнести по качеству или назначенію вещи, разсортировать. Одомкнув скриню і все таки мовчки став розбірати. Що їм відкладає, що особо одбірає. Кв. І. 15. 3) Разбирать, разобрать, расхватать. Зосталось сім сиріточок малюсіньких, і як їх стали люде розбірати, то й вона хлопчика.... взяла у прийми. Кв. І. 199. А нуте, пани молодці, казав він, роскидаючи броню на долівці, — розбірайте у кого нема. Стор. МПр. 115. 4) Разбирать, разобрать, различать, разсматривая. Довго я не хотів їсти сирого мяса; да вже як привик, тоді вже й не розбірав. Грин. І. 46. Не розбіра, їсть усіх, їсть і дівчаток, і хлопчиків. Шевч. 309. Часом вони любили не розбірати своєї і чужої одежі. Левиц. Пов. 6. 5) Раздѣлывать, раздѣлать тушу. Піймав ту свиню, заколов та й ну розбірати. Мнж. 149. 6) Разбирать, разобрать, понимать, понять, взять въ толкъ. Буду слухати, що мені казатимеш, буду й сама розбірати. Кв. І. 167. Що воно означа? Нехай письменні розберуть. Стор. МПр. 167. 7) Раздѣвать, раздѣть. Увечері кличуть: «Іди до панночки — розбірати». МВ. (О. 1862. III. 38). 8) Разбирать, разобрать, пронимать, пронять, начать дѣйствовать. Пропасницю лічать так: як тільки вона почне розбірать чоловіка.... Чуб. I. 119. Ой уже мою та головоньку та хміль розбіра. Чуб. V. 919. Радюка почала розбірати злість. Левиц. І. Його дуту туга розбіра. Г. Барв. 138.
Розрунтати, -таю, -єш, гл. Разбросать, разрыть.  
Скарбник, -ка, м. 1) = скарбівничий. Мир. ХРВ. 123. 2) Чортъ, живущій у богача, продавшаго свою душу аду, сторожащій и увеличивающій его богатство. Чуб. І. 193.
Сороківець, сороко́вець, -вця, м. Монета различной цѣнности: а) двадцать коп. б) сорокъ крейцеровъ. Гол. А пани ся чудували — кілько має грошій! Не пасе він чтирі роки ні кози, ні вівці, лише прятав у кобівку білі сороківці. Лукаш. 137. Дали йому сороківця, він думав, що червінця. Грин. III. 516. Ум. сорокі́вчик.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГОДНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.