Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погнисти

Погнисти, погнити, -нию, -єш, гл. Погнить. Картопля погнала на грядці.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 232.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГНИСТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГНИСТИ"
Безнащадний, -а, -е. Не имѣющій потомства, безпотомный. Cм. нащадок.
Віблєк, -ка, м. ( = вібляк). Бревно круглое, годное для постройки. Шух. І. 88. Cм. вибель.
Діжда́ти, -ся. Cм. Дожидати, -ся.
Зряхатися, -хаюся, -єшся, гл. Собраться; сговориться. Мнж. 181. Свати уже зряхались іти додому.
Мо́шечка, -ки, ж. Ум. отъ мошка.
Позволити Cм. позволяти.
Розмотузувати, -зу́ю, -єш, гл. Развязать что либо связанное. Розмутузувавши обстрижену вівцю. Ном. № 10240.  
Сліпма нар. Ослѣпью. Я йому кажу — геть! а він сліпма лізе. Канев. у.
Стоголосий, -а, -е. О звукѣ: производимый сотнѣй или сотнями голосовъ. Крики, співи.... стоголосе лящання. Мир. ХРВ. 262.
Успішати, -шаю, -єш, гл. Спѣшить, торопиться. А там за горами брала дівка льон; вона брала, додому вспішала, додому втішала — боялася вовка. Грин. ІІІ. 667.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГНИСТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.