Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погребарь

Погребарь, -ря, м. Могильщикъ. Вх. Зн. 51.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 235.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГРЕБАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГРЕБАРЬ"
Ваготіння, -ня, с. Тяготѣніе. Ньютон назвав цю силу ваготінням. Ком. І. 57.
Вершня, -ні, ж. Поверхность.
Дощи́на, -ни, ж. Небольшая доска, дощечка. Ум. дощи́нка. Мик. 480.
Лементі́ти, -чу, -тиш, гл. Кричать, громко говорить. Жінки лементіли біля корчми, аби дав жид без грошей горілки. Камен. у.
Мудрі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Умнѣть.
Обхід, -ходу, м. Обхожденіе, обращеніе, движеніе вокругъ.  
Омохтіти, -тію, -єш, гл. Обрости мхомъ. Вх. Зн. 43.
Підхвалити Cм. підхвалювати.
Прищепа, -пи, ж. Привитый черенокъ. Ум. прище́понька, прище́почка.
Ростоптувати, -тую, -єш, сов. в. ростоптати, -пчу, -чеш, гл. Растаптывать, растоптать. А вже бабка курчаточка в хату заганяє. Заганяла, заганяла — троє ростоптала. Чуб. V. 1130.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГРЕБАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.