Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поголосний

Поголосний, -а, -е. Шумный. Зашумять ліѣси поголуосниї. Грин. III. 12.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОЛОСНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОЛОСНИЙ"
Безвістний, -а, -е. Безвѣстный, неизвѣстный, невѣдомый. Мир. Пов. І. 153.
Ґрунта́ля, -лі, ж. Родъ жгута по верхнему краю четена (Cм. четен), сплетеннаго изъ растеній: или дерези, или Cornus sanguinea. О. 1862. V. Кух. 37.
Коне́ць, -нця́, м. = Кіне́ць. Як ся зійде Стрий і Ломець, то буде світу конець. Ном. № 392.
Крижувати, -жую, -єш, гл. 1) Воздвигать кресты. На тій землі крижі крижують, ой там вони церков будують. Чуб. III. 353. 2) Распинать на крестѣ. Ой, Ісусе мій, Сусе крижований. О. 1861. X. 92.
Мняку́шечка, -ки, ж. Ум. отъ м'якушка.
Натраплюватися, -плююся, -єшся, сов. в. натрапитися, -плюся, -пишся, гл. Случайно приходить, прійти. У головоньках росте травиця, ніхто до тіла не натрапиться. Н. п.
Поприростати, -та́ємо, -єте, гл. Прирости (во множествѣ). «Де ваші мизинці-пальці і ліві уші?» Потім показав їм, попритуляв всякому до руки, до ноги і уха до голови, — знов поприростали. Рудч. Ск. І. 109.
Пороззувати, -ва́ю, -єш, гл. = порозбувати.
Порозштовхувати, -хую, -єш, гл. Растолкать (многихъ).
Толочення, -ня, с. Вытаптываніе посѣвовъ, травы.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГОЛОСНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.