Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погорджувати

Погорджувати, -джую, -єш, сов. в. погорди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Пренебрегать, пренебречь, презирать, презрѣть. К. XII. 114. Погорджує недужним і дітвора. К. Іов. 42. Не погордіт і загостіт. Ез. V. 67.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОРДЖУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОРДЖУВАТИ"
Зати́шитися, -шуся, -шишся, гл. = затихнути. Затишивсь уже грім — не грімить. Конст. у.
Захімлы́ты, -млю́, -лы́ш гл.? Захімлили хімлушечку, Як у полі грушечку Сьому, тому хімлушечка, А Юрасю як душечка. Свад. п. Мет. 209.
Золза, -зи, ж. Железа. Вх. Пч. І. 14.
Ма́сляний, -а, -е. Масляный. за масляні вишкварки не помирились. Поссорились за ничто. Ном. № 3513.
Обихідчастий, -а, -е. = обіхідчастий. Хата обихідчаста.
Опам'ятуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Прійти въ сознаніе, очнуться. Єв. Л. XV. 17. Голова у мене закрутилась, не опам'ятувався, як він мене і на сей світ виніс. Стор. МПр. 48.
Ростяпака, -ки, об. Разиня. Ото ще чортова ростяпака: несла свиту і не бачила, як люлька з кишені випала. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.  
Сизенький, сизесенький, -а, -е., Ум. отъ сизий.
Сім'я, -я, с. Сѣмя. Чоловік сімя сіє, а чорт плевели. Ном. № 3119. Болѣе употребительно въ знач.: конопляное сѣмя.
Ставок, -вка, ставо́чок, -чка, м. Ум. отъ став.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГОРДЖУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.