Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погоня

Погоня, -ні, ж. Погоня. КС. 1882. XII. 502. Ой Марку ж, мій Марку, не дрімай зо мною, бо побіжить мати в погоню за мною. Чуб. V. 226. Ум. погонечка, погононька.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОНЯ"
Безконешниця, -ці, ж. 1) = безконечник 2. 2) Сказка, безконечно повторяемая черезъ соединеніе конца ея съ началомъ.
Жупано́к, -нка́ и жупано́чок, -чка, м. Ум. отъ жупан.  
Побивач, -ча, м. Снарядъ для набиванія обручей. Вх. Лем. 451.
Позавтрьому нар. Послѣзавтра.
Прицінятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. приціни́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Прицѣняться, прицѣниться. О. 1861. VI. 74. Той купує, той торгує, той божиться, той приціняється. Кв.
Ревно нар. = ревне. Гол. II. 575. Ой чого я так журюся, чого ревно плачу? К. МБ. X. 12.
Розморщувати, -щую, -єш, сов. в. розмо́рщити, -щу, -щиш, гл. Разморщивать, разморщить, разглаживать, разгладить морщины. А Бескид розморщив чоло, підніс брови. О. 1862. І. 109.
Терканистий, -а, -е. = тарканистий. Вх. Зн. 68.
Удавні нар. Давно, нѣкогда.
Устерегти, -жу, -жеш, гл. Уберечь, укараулить. Ярчук.... і од чорта устереже, і відьму задавить. Стор. МПр. І. 112. Чи встережете мене? ЗОЮР. II. 79.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГОНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.