Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погицати

Погицати, -цаю, -єш, гл. Покачать на рукахъ (ребенка).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 231.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГИЦАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГИЦАТИ"
Барна, -ни, м. Темносѣрый волъ. Фр. Пр. 23. Темно-красно-бурый волъ. Вх. Лем. 390.
Бучавий, -а, -е. Ссохшійся. Які бучаві чоботи! щоб було другого дня вимазать дьогтем, після дощу. Канев. у.
Вовняний, -а, -е. Шерстяной. Аф. 319.
Гривно́к, -ка, м. = Гривак. Вх. Пч. II. 9.
Кошарище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ стояла кошара. Желех.
Ля́лько, -ка, с. Зрачекъ въ глазу. Вх. Лем. 433.
Поперелічувати, -чую, -єш, гл. Пересчитать (во множествѣ).
Сваненько, сванечко, -ка, м. Ум. отъ сват.
Сопіль, -пля, м. 1) Сопля. 2) Ледяная сосулька.
Шмаритися, -рюся, -ришся, гл. Появиться во множествѣ. Вх. Лем. 485.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГИЦАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.