Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погорілий

Погорілий, -а, -е. 1) Погорѣлый. Боюся ще погорілу хату руйнувати. Шевч. 264. 2) погоріле = погорілля. На погоріле хоч шажок дайте. Макс.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОРІЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОРІЛИЙ"
Белькотання, -ня, с. Болтаніе, лепетаніе, бормотаніе.
Гнівливо нар. Гнѣвно.
Досто́ювання, -ня, с. Достаиваніе.
Жидівча́, -ча́ти, с. = жиденя. Жидівчата висипали купою, инші зовсім голі.
Зе́рнечко, -ка, с. Ум. отъ зерно.
Ізк.. = іск. Cм. ск...
Нічий, -чия, -є, мѣст. Ничей.
Перекупня, -ні, ж. Перепродажа.
Порозлютовувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и розлютувати, но во множествѣ.
Приплошистий, -а, -е. Плоховатый. Жито приплошисте. Вх. Лем. 456.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГОРІЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.