Бердо! меж. Крикъ сельскихъ сторожей ночью, въ родѣ: слушай!
Борідка, -ки ж?. 1), Ум. отъ борода. Його брівоньки — так, як шнурочок, його борідка — золотенькая. Здурів скажений цап, ріжки назад загнувши, махнув борідкою, замекав, заскакав. 2) Нижняя или задняя часть лезвея топора. 3) Щетка на ногѣ лошади. В пісок ногами по борідки врився (кінь). 4) = бородиця 4. 5) — царська. Раст. Mirabilis jalapa L. Од причілка цвів кущ панської рожі, цвіли всякі квітки — й гвоздики, й чорнобривці, й царська борідка, й кручені паничі.
Буцик, -ка, м. Родъ лепешки, жареной въ маслѣ. Напече книшів, пиріжків, буциків.
Зачуми́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Зачумить, заразить.
Зверши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. 1) Насыпать верхъ. Насипав мірку жита та ще й звершив. 2) Миновать верховье. Звершити балку.
Лапики, -ків, мн. Раст. Caltha palustris.
Побевкати, -каю, -єш, гл. Позвонить въ колоколъ нѣкоторое время.
Рипяк, -ка, м. Раст. Arctium majus.
Роздлубати, -баю, -єш, гл.
1) роздовбати.
2) Понять. Ніяк не роздлубаю, що воно є.
Ськати, -ка́ю, -єш, гл. Искать (въ головѣ). Син твій, мати, в полі, в полі спочиває, над ним сидить чорний орел в головоньці ськає.
