Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погористий

Погористий, -а, -е. Гористый. Земля у нас, коли б не гори, була б зовсім добра, да тільки те, що трохи пагориста, як звичайне край над Дніпром з правого боку. О. 1861. VIII. 88.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОРИСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОРИСТИЙ"
Їздун, -на́, м. Ѣздокъ. А чи довго туди їхати верхи? — Хто його зна, — як який їздун. Александров. у. Екат. г.
Кірмак, -ка, м. = кироман. ЗЮЗО. І. 137.
Лати́рник, -ка, м. Пройдоха? гуляка? Ювелірник-латирник. Ном. № 13615.
Наздобува́ти, -ва́ю, -єш, гл. Достать, добыть во множествѣ.
Неситий, -а, -е. Ненасытный. Неситії ксьондзи, магнати нас роз'єднали, розвели. Шевч.
Підслухувати, -хую, -єш, сов. в. підслухати, -хаю, -єш, гл. Подслушивать, подслушать. Підслухав, що змій каже його вбить. Рудч. Ск. II. 187.
Роспорошка, -ки, ж. Въ выраж.: у роспорошку — вразсыпную. Так вони, хлопці, так у роспорошку од нього та й повтікали. Козел. у. Слов. Д. Эварн. у роспорошку піти. Разсѣяться, разбѣжаться. Більше війська немає? — Немає, пане гетьмане: усі вроспорошку пішли. Костомаровъ, Б. Хмельн. (1884, 4-е изд.). II. 393.
Стружок, -жка, м. Ум. отъ струг. Вас. 178.
Тельбушок, -шка, м. Ум. отъ тельбух.
Фасчина, -ни, ж. = фаска. Фр. (Желех.)
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГОРИСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.