Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погірник

Погірник, -ка, м. = погар 2. Желех. Пастбище для дойныхъ овецъ. Шух. І. 215.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 231.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГІРНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГІРНИК"
Маршалкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Занимать должность маршала.
Обмолот, -ту, м. Окончаніе молотьбы.
Пляшка, -ки, ж. Бутылка. Ой прийдіть, братіки, в неділеньку вранці, наточим горілки в зеленій пляшці. Мет. 249. Ум. пля́шечка.
Пограбнути, -ну, -неш, гл. Окоченѣть. Пограбнуть иноді руки на річці. Руки на дощі та на холоді пограбли. Рк. Левиц.
Порозм'якати, -каємо, -єте, гл. Размякнуть (во множествѣ).
Решіточка, -ки, ж. Ум. отъ решітка.
Роставати, -таю, -єш, сов. в. ростанути, и ростати, -тану, -неш, гл. Таять, растаять. Під тобою лід ростає, а підо мною мерзне. Ном. № 2135. Тричі крига замерзала, тричі роставала. Шевч. 111. Упав сніжок на обмежок та вже й не ростане. Мет. 50.
Скота, -ти, ж. Логово, нора звѣриная, берлога, яма. Мнж. 4, 192. Лисича скота. Грин. II. 342. Я (вовк) скоту вирию в кущах. Алв. 67. Гадюки під Чесного Хреста умісто збіраються у свої скоти. Грин. І. 4.
Сороколатий, -а, -е. Имѣющій 40 заплатъ, оборванный (шуточно). Ех, брате, брате сороколатий, а на мені сімсот і чотирі. Погов. Черк. у.
Хмизняк, -ка, м. Мелкій кустарникъ, то же, что и хмиз 2.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГІРНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.