Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поголосити

Поголосити, -шу́, -сиш, гл. Поплакать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОЛОСИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОЛОСИТИ"
Арда́ль, -лі, ж. Трансильванія. Федьк. І. Слово отъ изд. XV.
Кут, -та, м. 1) Уголъ. Запалю я крайню хату на всі штирі кути. Гол. IV. 448. Мого Василя поховали за цвинтарем у куті. Федьк. Язичок мельне та й у кут, а губу натовчуть. Ном. № 1122. 2) Пространство земли въ углѣ, образованномъ двумя сливающимися рѣками. Зробила той кут якась річка самотека, павши у річку Остер. К. ЧР. 257. 3) Свиной хлѣвъ. Вх. Лем. 430. Cм. кутець. 4) Родъ дѣтской игры. Ив. 46. Cм. куток. Ум. кутик, куток.
Ме́тко нар. Скоро, бойко, ловко. Метко пробігти. Борз. у. Там снопи кладу метко, там кубахи ростуть, тільки махну сапою — аж куріє земля. Г. Барв. 535.
Праволомство, -ва, с. Нарушеніе закона, незаконное дѣйствіе.
Практичній, -я, -є. Практическій. До практичньої мудрости. К. (О. 1861. І. 313).
Превсякий, -а, -е. Всяческій; всевозможный. Там він бачив — крий Боже — яку тьму-темряву всякої-превсякої птиці. Стор. МПр. 167.
Роскошонька, -ки, ж. Ум. отъ роскіш.
Старостувати, -ту́ю, -єш, гл. Быть старостой. Пристало вам старостувати, як собаці в човні сидіти. Кост. (О. 1862. VI. 52).
Титарь, -ря, м. Церковный староста, ктиторъ. У костьолі — у титаря. Шевч.
Хнюпити, -плю, -пиш, гл.го́лову. Опускать голову. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГОЛОСИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.