Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погреб

Погреб, -бу, м. = погріб. Гн. II. 160. Старий попрощавсь із мертвим тілом мовчки і без плачу й жалю поблагословив на погреб. К. ЧР. 105.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 235.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГРЕБ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГРЕБ"
Батенько, -ка
Грабе́вно, -на, с. = Грабильно. Вх. Зн. 45.
Нази́мковатиця, -ці, ж. = назімковатиця.
Пощебати, -ба́ю, -єш, гл. Исколоть. Турецькая земленонька шабельками пощебана. Гол. І. 101.
Проквасніти, -ні́ю, -єш, гл. Прокиснуть.
Промимрити, -рю, -риш, гл. Пробормотать, проговорить невнятно.
Прянути, -ну, -неш, гл. Бросить, кинуть. Вона прянула мене на землю і била ногами. Новомоск. у. ( Залюбовск.).
Ростулятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. ростули́тися, -люся, -лишся, гл. Разжиматься, разжаться, раскрываться, раскрыться.
Свічарниця, -ці, ж. Женщина, дѣлающая свѣчи. Черн. у.
Хлопчичок, -чка, м. Ум. отъ хлопець.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГРЕБ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.