Жданки, -ків, м. мн. Ожиданіе. Чи таки ви сами не бачите, що мені не до жданків, не до обітниць. жда́нки розгуби́ти, поїсти. Не дождаться. Ждали, ждали, та й жданки розгубили.... поїли.
Загоря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. загорі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Загорать, загорѣть (отъ солнца). На те мені мати платок дала, щоб не загоряла. Закривай личко од сонечка, чорні брови од полом'ячка, щоб твій видок не загорів, чорних брівок не посмалив.
Капище, -ща, с. Капище. Росердили його (Бога) своїми кашицами.
Ли́ти, ллю, ллєш, гл. 1) Лить, наливать, проливать. Дощ ллє, як з луба. Нащо в море воду лить, коли море повно? Подруженьки будуть меди-вина пити, а ти слізоньки лити. 2) Лить, отливать, выливать. Десь дзвін великий лили.
Ля́павиця, -ці, ж. Слякоть. От знов ляпавиця вкинеться.
Незвісно нар. Неизвѣстно.
Продирини, -рин, ж. мн. = похрестини.
Таволожник, -ка, м.
1) Spiraea crenata L. 2 — пужний. Spiraea hypericifolia L.
Теплощі, -щів, ж. Теплыя тѣла, тѣла задерживающая теплоту.
Тринпіль, -ля
