Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поговірка

Поговірка, -ки, ж. Пересуды; также и предметъ пересудовъ. Мир. Пов. І. 165. Г. Барв. 295. Була слава, була слава, стали й поговірки та на тую дівчиноньку, що чорнії брівки. Мил. 75. Тепер же ти ні жінка, ні дівка, а тепер же ти людська поговірка. Чуб. V. 337.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 233.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОВІРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОВІРКА"
Ах! меж. Ахъ! А вона не хоче, бо я не багатий, — ах я нещасний, — що ж маю діяти? Коцип. І. 5.
Дни́ти, дню, дниш, гл. Вставлять дно. Сумск. у. Як би той бондарь, що торік днив. Могилев. у.
Зав'Я́лий, -а, -е. Завялый, завявшій, увядшій. Мир. Пов. II. 76.
Кабелка 2 Cм. кабалка.
Копишитися, -шуся, -шишся, гл. Копошиться.
Кропив'янка, -ки, ж. Птица: крапивникъ, Troglodytes parvulus. Конст. у.
Обгрузити, -жу́, -зи́ш, гл. Размѣсить грязь вокругъ.
Пил, -лу, м. Пыль. Не жаль мені доріженьки, що пилом припала. Мет. Ум. пилок, пилочок. Як ось стук! Пилок піднявся, кінськії два вози їдуть в дворик. Мкр. Н. 16.
Скакуця, -ці, ж. = скакавиця. Вх. Зн. 63.
Собачка, -ки, м. и ж. 1) Ум. отъ собака. 2) Названіе одной изъ звѣздъ возлѣ созвѣздія Большой Медвѣдицы. Грин. І. 1. 3) Раст. Cynoglossum officinale L. ЗЮЗО. І. 120.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГОВІРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.