Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поговірка

Поговірка, -ки, ж. Пересуды; также и предметъ пересудовъ. Мир. Пов. І. 165. Г. Барв. 295. Була слава, була слава, стали й поговірки та на тую дівчиноньку, що чорнії брівки. Мил. 75. Тепер же ти ні жінка, ні дівка, а тепер же ти людська поговірка. Чуб. V. 337.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 233.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОВІРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОВІРКА"
Бунтівниця, -ці, ж. Бунтовщица, мятежница.
Згі́ддя, -дя, с. Имущество, домашнія вещи, все добро. Перед великодним святом до нас зо всім згіддям і перебрався. О. 1862. VIII. 23.
Краколь, -кля, м. = скраколь. Желех.
Кривоногий, -а, -е. Хромой, косолапый. Були багаті і убогі, прямі були і кривоногі, були видющі і сліпі. Котл. Ен.
Навскі́с нар. Наискось. Желех. Зміевск. у. Cм. навкіс, навкоси.
Перечити, -чу, -чиш, гл. Прекословить, противорѣчить. Як ти смієш мені перечити? Я цар — ти повинен мене слухати. Рудч. Ск. II. 159.
Повихрещувати, -щую, -єш, гл. Выкрестить (многихъ).
Попряди, -дів, мн. = попрядки. Прийде до її кума на попряди. О. 1862. І. 73.
Тусь-тусь! меж. Призывъ для свиней. Вх. Уг. 272.
Ушеметатися, -таюся, -єшся, гл. Поспѣшно, наскоро одѣться. А наша бабусенька готовусенька: да скоресенько вшеметалася. Гол. IV. 7.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГОВІРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.