запорядити

Запоряди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. — запоря́док. Распорядиться. Вх. Зн. 20.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 84.

Випадкові слова

Галайкотіти, -кочу, -тиш, гл. = галайкати. Желех.

повністю...

Підвечірковий, -а, -е. Относящійся къ закускѣ предъ ужиномъ. Підвечіркова доба.

повністю...

Відрадість, -дости, ж. Отрада, утѣшеніе. АД. I. 91. Ой молодосте, відрадосте! Н. п. Шукав одрадости між козаками. К. ЦН. 175. Cм. відрада, відрадність.

повністю...