Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гарчати

Гарчати, -чу, -чиш, гл. 1) Ворчать. Собака гарчить. Рудч. Ск. І. 18. Чия б гарчала, а твоя б мовчала. Ном. № 3481. 2) = гарикати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 275.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРЧАТИ"
Верещати, -щу́, -щи́ш, гл. Рѣзко, пронзительно кричать, визжать, пищать. І кричить, верещить, против діда не мовчить. Н. п. Жаба кричить, верещить, а кухарь на рожні до кухні її тащить. Ном. № 1222.
Допро́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. допроси́тися, -шу́ся, -сишся, гл. Допрашиваться, допроситься. І не допрошуйся до мене в хату, бо не допросишся.
Єлове́ґа, -ґи, ж. Двухлѣтняя овца, не имѣющая ягнятъ. Вх. Зн. 7.
Необережно нар. Неосторожно.
Паця 2, -ця́ти, с. 1) = пацюк 1. Під порогом паця квичит. Гол. II. 684. 2)морське. Cavia cobaya, морская свинка. Вх. Лем. 436.
Позлежуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Слежаться (о многомъ). У його жупани та позлежувалися. Чуб. V. 735.
Пороскидати, -да́ю, -єш, гл. Разбросать. Каміння пороскидав. Мнж. 34.
Прикачати, -ча́ю, -єш, гл. О бѣльѣ: немного выкатать.
Смушевий, -а, -е. Смушковый, смушечный. Смушева шапка.
Шандриця, -ці, ж. Часть крыла вѣтряной мельницы. Залюб.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАРЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.