Ганчірник, -ка, м. Тряпичникъ.
Дурни́й, -а, -е. 1) Глупый. Заткне тебе за шапище, за дурную головище. Хто дурнішний — чи пани, чи прості люде? — Пани сами по собі дурні, а ми сами сами по собі. Лучче з розумним згубити, як з дурним знайти. Да дурна була дівчинонька, що так ісказала. дурни́й ро́зум. Глупость; глупая голова. Дурний свій розум проклинаю, що дався дурням одурить. Ти, козаче молоденький, дурний розум у тобі. з дурно́го ро́зуму. По глупости. дурне́ бала́ка. Глупости говорить. дурне́ ко́лесо. Весенняя игра. по дурно́му. Напрасно. 2) Бѣшеный (о собакѣ). Дурна собака наших собак покачала. Ум. дурене́нький, дурне́сенький. Раденький, що дурненький.
Озимній, -я, -є. Относящійся къ озими. Озимні жнива.
Опона, -ни, ж. Пологъ, занавѣсь. Панни заслонили опонами та килимами піч.
Позаколихувати, -хую, -єш, гл. = позаколисувати.
Пополювати, -люю, -єш, гл. Поохотиться.
Поприкидати 2, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и прики́нути, но во множествѣ.
Рейвах, -ху, м. Суматоха, плачъ.
Тіло, -ла, с.
1) Тѣло. У поганому тілі погана душа. узяти тіло. Пополнѣть. Отяглись (худі коні), узяли тіло, стали коні хоч куди. спасти з тіла. Похудѣть.
2) Трупъ. Коби тіло з хати взяли, я би оженився.
3) боже тіло. Раст. a) Eriophorum latifolium L. б) Stipa pennata.
4) вовче тіло. Раст. Comarum palustre L. Ум. тілко, тільце, тілечко.
Тьопати, -паю, -єш, гл.
1) Шлепать (по грязи).
2) Ѣсть, уплетать. Наварила вона вечеряти, поставила; москаль так тьопає. І вечері ніколи не варили, усе обідню юшку тьопали.
