Віяльниця, -ці, ж. Вѣялка. Вже розжився трохи: купив собі віяльницю. Cм. війка.
Засі́яти, -ся. Cм. засівати, -ся.
Листопода́вець, -вця, м. Податель письма.
Наві́дшибі нар. Особнякомъ, въ сторонѣ, отдѣльно. Хата стоїть навідшибі. Мій син Андрій навідшибі живе, а Петро зо мною.
Наузбіч нар. Въ сторонѣ.
Офіра, -ри, ж. = охвіра.
При предл.
1) При, возлѣ. Сидять... гуси при березі. Три явори посадила сестра при долині. Була в мене небога, при мені вона і зросла. У нас при душі копійки нема.
2) Во время. При згоді були люде.
3) бути, жити при... Быть, жить въ... Як живе чоловік при вбозтві, то й хороший зробиться поганий, а як при волі, то й ледащо покажеться гарне. Був чоловік середніх літ, при здоровлю. при ро́зумі бути. Быть въ своемъ умѣ, въ сознаніи. Біснуватий сидить при розумі.
Рівно нар.
1) Ровно, гладко. Чи так у вас, як у нас всюди полем рівно? Рівно — хоть покотись.
2) Ровно, прямо. Ой у полі на чистім роздоллі там стояло рівно два дубочки.
3) Равно, одинаково. Що вбогий, що багатий — у Бога все рівно.
4) Въ уровень. Рости, хмелю, над водою рівно з тичиною. Ум. рівненько, рівнесенько.
Усісінький, -а, -е. Рѣшительно весь.
Час, -су, м. 1) Время, пора. З того часу ставок чистий заріс осокою. В часі погоди бійся великої води. Час приходить умірати, — нікому поради дати. Час-година упливає, страшний суд ся приближав. Нема в його часу ані година. вічні часи. Вѣчныя времена. Дали їм Тамань на вічні часи. час на час. Ежечасно. Бережи своєї душі час на час, бо несподівана смерть за плечима ходе. без часу. Безвременно, раньше времени. Ой я хора, хора, умру вам без часу. в час. Вовремя. Чи в час, чи ні, — діло розпочато. на час. На время. Пусти мене, отамане, хоть на час додому. з часом. Черезъ нѣкоторое время. З часом у покійниці і того не стало. не за великий час. Въ теченіе непродолжительнаго времени. Не за великий час усе прогайнували. одного́ часу. Однажды. по часі. Спустя нѣсколько времени. Я вас по часі покличу. По часі зроблю, а тепер нема коли. про час. На время, покамѣстъ. Най буде про час і така, навпослі я зроблю гарну. тим часом. Тѣмъ временемъ, между тѣмъ. Два годи любились вони дуже, — тим часом найшовся другий парубок, Іван, і відбив. у вічний час. На вѣчныя времена. Віри християнської на поталу в вічний час не подайте. яко́го часу? Въ какое время? дай, боже, час добрий! Счастливой дороги! 2) Въ значен. нарѣчія: пора. Давно б час! Час їхати. Ой-годі ж мені за кінними братами уганяти, час мені козацьким ногам пільгу дати. Дума. Ум. часо́к, часо́чок. Приходь лиш, брате, на часок! А жить так, Господи, хотілось! Хотілось любити хоть годочок, хоть часочок на світ подивитись!
