В'ялити, -лю, -лиш, гл. 1) Дѣлать вялымъ, вялить. Чужина в'ялить як билину. Уже ж мені, мій же братіку, уже роженьки не щипати.... а запашного василечка у рученьках не в'ялити. Уроки.... печінку в'ялили. 2) Сокрушать, печалить. Не суши, не в'яли чорними бровами. Сушать мене, в'ялять мене мої воріженьки. Хлопцеві серденько слізьми в'ялила.
Голопузя, -зяти, с.
1) = голопуцьок.
2) Бѣднякъ, оборвышъ.
Доруби́ти Cм. дорублювати.
Жолудо́вий, -а, -е. Желудовый. Жолудовий персток.
Заві́зник, -ка, м. Привозящій зерно на мельницу для помола.
Круглий, -а, -е. Круглый. Гріш круглий — роскотиться. круглий хрещик. Игра, подобная горѣлкамъ. Ум. кругленький.
Ластовиння, -ня, с. Веснушки. Хто має ластовиння на виду, то, побачивши вперше весною ластівку,... умивається, щоб не було того ластовиння. Ото як тебе ластовиння обсіло!
Нарі́зуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. нарі́затися, -рі́жуся, -жешся, гл. Натыкаться, наткнуться. Инший (черкес) наріжеться на пластуна, то й аминь йому.
Присукати, -ся. Cм. присукувати, -ся.
Цяп меж., которымъ сзываютъ куръ. Було жінка його вийде вранці да на курей: «кур-кур, цяп-цяп».
