Багнітка, -ки, ж. Сережка дерева.
Голочванько, -ка, м. Убогій франтъ, бѣднякъ, желающій чваниться франтовствомъ.
Го́рло, -ла, с. 1) Горло, глотка. Проханий кусок горло дере. Кричать на все горло. У горлі пересохло. Треба горло промочити. На го́рло заробля́ти. Зарабатывать на водку. Го́рлом дарува́ти. Освобождать отъ смертной казни. От уже ж бо осуджено, щоби Теклуні ні січено, ні рубано, але щоби Теклу горлом даровано. Го́рлом, на го́рло скара́ти. Казнить смертью. 2) Дуло въ пушкѣ, ружьѣ. Москаль гармати горлом у вічі поставив. 3) Входь въ рыболовный сакъ. 4) Cм. жорна. 5) Съуженное мѣсто кошари въ полонинах. Ум. Го́рличко.
Нажартува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Нашутиться, наиграться.
Позацьковувати, -вую, -єш, гл. Затравить собаками (многихъ). Двоє цуценяток було, так же сусідські діти своїми собаками позацьковували.
Порозсівати, -ва́ю, -єш, гл. Разсѣять, посѣять (во множествѣ). Розсіяв жито і заходився волочити.
Свашенька, свашечка, -ки, ж. Ум. отъ свашка.
Теребити, -блю́, -биш, гл.
1) Чистить, очищать отъ шелухи, шелушить. Рання пташка носок теребить, а пізня очиці жмурить. Теребити хвасолю, горох, кукурузу.
2) Очищать поле отъ кустарниковъ, деревьевъ.
3) Всаживать. Котре кволе, то голови у діжку не теребить.
4) Ѣсть усердно.
5) Твердить, говорить постоянно. Що кому треба, той про те теребить.
Хваленик, -ка, м. Тотъ, кого хвалять. Вареники — божі хваленим: всяке хвале, та не всяке варе.
Шинкаренко, -ка, м. Сынъ кабатчика. Із Стехівки та шинкаренко.
