Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запрошувати

Запро́шувати, -шую, -єш, сов. в. запроси́ти, -шу́, -сиш, гл. Приглашать, пригласить. Запросила дівчинонька трьох козаків пізно. Мет. 89. А хто тебе тут запросив? — Просила Ганнуся. Чуб. V. 678.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 86.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПРОШУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПРОШУВАТИ"
Грязи́во, -ва, с. Бревіе. Зробив грязиво з слини. Єв. І. IX. 6.
Квашення, -ня, с. Квашеніе.
Льві́в, -вова, м. Львовъ, Лембергъ (городъ въ Галиціи). Львів не всякому здорів. Ном. № 718.
Марномо́вець, -вця, м. Пустословъ.
Непричетний, -а, -е. Непричастный. Вони сами крали, а возили сюди непричетні. Міусск. окр.
Пересмуга, -ги, ж. Поперечная полоса. Мнж. 188.
Побатькувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Побыть посаженнымъ отцемъ, въ качествѣ отца. 2) Поругать, задѣвая въ брани отца. Ще полаяв, побатькував трохи. Мир. ХРВ. 146.
Раст, -ту, м. Раст. a) Primula veris. Шух. І. 22. б) Anemon nemorosa. Вх. Пч. І. 8.
Розімяти, -ся. Cм. розминати, -ся.
Шлях, -ху, м. Большая проѣзжая дорога; путь. До Бога важкий шлях, а до пекла прямесенький. Ном. № 201. битий шлях. Торная дорога. Коли на те піде, то й серед битого шляху поламаєшся. Ном. не в шляху. Не по дорогѣ. Ум. шляшок, шляшечок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПРОШУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.