Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запрошувати

Запро́шувати, -шую, -єш, сов. в. запроси́ти, -шу́, -сиш, гл. Приглашать, пригласить. Запросила дівчинонька трьох козаків пізно. Мет. 89. А хто тебе тут запросив? — Просила Ганнуся. Чуб. V. 678.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 86.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПРОШУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПРОШУВАТИ"
Аса́! и аса-ля́! меж. Крикъ для отогнанія свиней. Шейк.
Вартник, -ка, м. = вартівник. Прийшов на другу варту, — пустив го вартник. Гн. І. 193.
Витримати, -маю, -єш, гл. Выдержать. Не витримала.... та й умерла. Грин. II. 110. Уважай на душу, аби шкура витримала. Ном. № 3895. Гаразд — коли б витримати. Ном. № 10073.
Жемчужи́на, -ни, ж. Жемчужина.
Завереща́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Громко и рѣзко закричать. Як увійшла в хату, як заверещить, як засичить! Левиц. Пов. 343.
Крутня, -ні́, ж. 1) Постоянное верченіе, вращеніе. 2) = крутанина.
Маму́нка, -ки, ж. Кукла. Вх. Лем. 434.
Навіря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. наві́рити, -рю, -риш, гл. Давать, дать въ долгъ. Шинкарочки мене знає, на сто рублів навіряє. Бал. 2.
Порозварюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Развариться (во множествѣ).
Придужати, -жаю, -єш, гл. Быть въ силахъ, въ состояніи. Кожне звичайно бере, на себе, кілько придужа взять. Могил. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПРОШУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.