Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запрошувати

Запро́шувати, -шую, -єш, сов. в. запроси́ти, -шу́, -сиш, гл. Приглашать, пригласить. Запросила дівчинонька трьох козаків пізно. Мет. 89. А хто тебе тут запросив? — Просила Ганнуся. Чуб. V. 678.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 86.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПРОШУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПРОШУВАТИ"
Докорота́ти, -та́ю, -єш, гл. Дотянуть, довлачить. Насилу ніч ту докоротала. Де мені смерти своєї дождати, альбо віка свого докоротати. Мет. 349.
Наполюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Достать охотой, поймать на охотѣ.
Перепудитися, -джуся, -дишся, гл. Перепугаться.
Позабірати, -ра́ю, -єш, гл. Забрать (многое). Усе позабірала, а синій камінець, що батько звелів купити, я й не взяла в Василя. Кв. В слободі позабірають усе. ЗОЮР. І. 110.
Предвік, -ку, м. = передвік. з предвіку. Съ незапамятныхъ временъ. Ой давно, давно, та із предвіку. Гол. IV. 27.
Прошухлювати, -люю, -єш, гл. Промѣнять. Ти десь прошухлюєш коняку оцю. Н. Вол. у.
Спірка, -ки, ж. Споръ.
Ужиточний, -а, -е. Полезный.
Цвірчок, -чка, м. = цвіркун. Вх. Уг. 274. Cм. цвірчок.
Черк II, -ку, м. Мигъ. Встрѣчено у. М. Вовчка: Ясні очі дівочі дивилися на Кармеля і у той самий черк і собі посмутилися. МВ. ІІІ. 12.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПРОШУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.