Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запороха

Запоро́ха, -хи, ж. Пылинка, попавшая въ глазъ. Запорохою в оці муляє. Конст. у. Й Солоха не запороха. Ном. № 13222.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 84.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОРОХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОРОХА"
Валюка, -ки, об. Лѣнивецъ, лежебокъ. Харьк. у. О. 1862. IX. 66.
Відліж, -жі, ж. = відлига. Вх. Зн. 7.
Вітролом, -му, м. Буреломъ, дерево, сломанное вѣтромъ.
Вощити, -щу, -щиш, гл. Вощить.
Знадвору нар. Со двора, извнѣ, снаружи. Воно його взяло до батенька і посадило на причілку знадвору, а само полетіло. Рудч. Ск. II. 43. Знайшли осля прив'язане коло дверей знадвору. Єв. Мр. XI. 4.
Мни́ха, -хи, об. Вялый, неповоротливый человѣкъ. Харьк. г. Мжн. 185. Іде штриха-мниха з обідом нерано. Грин. III. 662.
На́мено, -на, с. Имя. Желех.
Натолочувати, -чую, -єш, сов. в. натоло́чити, -чу, -чиш, гл. Много вытаптывать, вытоптать (о травѣ, хлѣбѣ). Желех.
Приязнь, -ні, ж. Пріязнь, дружба. Чи в приязні кого зрадив? Чуб. V. 233.
Учителька, -ки, ж. Учительница.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПОРОХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.