запрядати
Запряда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. запря́сти, -ду́, -де́ш, гл. 1) Зарабатывать пряденіемъ. Як запряде стара шматок хліба, то й їм. Хоч буду запрядать, та буду тютюн купувать. 2) Покрывать, покрыть нитками (при пряденіи). запря́сти ска́лку. Напрясть столько, чтобы вся шпулька покрылась нитками.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 86.
Том 2, ст. 86.