Багатющий, -а, -е. Чрезвычайно богатый, богатѣйшій. Один по одному спішать (убогі), щоб з багатющими поспать.
Виложити, -жу, -жиш, гл. 1) = викласти. Глибоку криницю виложив цямриною. Виложив з печі хліба. Та й важно пісню виложено. 2) Наложить плату, сдѣлать налогъ. І землю взяли під толоку, ще й виложили платити від жадної товаряки.
Дирка́ч, -ча́, м. = Деркач.
Дя́динин, -на, -не. Принадлежащій дя́дині.
Звербува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Завербовать. В Бердичеві славнім місті звербували хлопців двісті.
Напрями́ти, -ся. Cм. напрямляти, -ся.
Недоладній, -я, -є. 1) Неуклюжій, нескладный. 2) Неумѣстный, несвязный, нескладный; вздорный. Зовсім таки недоладні речі чули про се велике діло. 3) О человѣкѣ: не совсѣмъ порядочный, неосновательный. Здається і час заміж, та все якісь недоладні люде трапляються. 4) Плохой, нехорошій.
Оповідати, -да́ю, -єш, гл. Разсказывать, повѣствовать. До серця твого будуть казати і жаль правдивий оповідати. Апостоли оповідали йому, що творили.
Тягач, -ча, м. Рабочій въ шахтѣ, перевозящій въ шахтѣ уголь.
Шріт I, шроту, м. Дробь (для стрѣльбы).
