Блудний, -а, -е. 1) Заблудшій, блудный. Блудна вівця. Вернися, дівко блудна, додому.
2) блудна дорога. Не та дорога, какой нужно. блудними дорогами пішов. Сбился съ пути (нравственно).
Буки-барабан-башта. Чепуха, чушь, нелѣпица. Та се так, не во гнів сказати, — буки-барабан-башта, шануючи Бога й вас.
Зсидіти, -джу, -диш, гл. Высидѣть, просидѣть. Мати ще й удушливенька була: було всю нічку зсадить, усе бухикає.
Помлівати, -ва́ю, -єш, сов. в. помліти, млію, -єш, гл.
1) Обомлѣвать, обомлѣть. Моє серденько мліє, мліє, помліває. Болить животочок, все тіло помліло. Усі помліли: «Се він, — кажуть, — збожеволів».
2) Вспотѣть, обезсилѣть отъ жары. Буйволи на сонці помліли.
Поскакувати, -кую, -єш, гл. Поскакивать, попрыгивать Вже вода ставна леліла і стали поскакувать щучки дрібненькі.
Присил, -лу, м. Присылка.
Прокричати, -чу́, -чи́ш, гл. Прокричать. Нехай він лютує, поки сам загине, поки безголовь'я ворон прокричить.
Роздзвонитися, -ню́ся, -нишся, гл. Раззвониться.
Роззичати, -ча́ю, -єш, сов. в. роззи́чити, -чу, -чиш, гл. Раздавать, раздать въ долгъ. Злишні гроші роззичали, сли хто потребував позички.
Созвідати, -даю, -єш, гл. Навѣстить. Рад би я, сестро, до тебе прибути, тебе созвідати. Cм. одвідати.
