Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запрохувати

Запро́хувати, -хую, -єш, сов. в. запроха́ти, -ха́ю, -єш, гл. = запрошувати, запросити. Просимо до хати! — запрохує Чіпка. Мир. ХРВ. 365. Хоч не нагодували, аби запрохали. Ном. № 11919.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 86.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПРОХУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПРОХУВАТИ"
Богомілець, -льця, м. Богомолець.
Вижати I Cм. вижимати.
Диби́ці, -би́ць, ж. мн. ум. отъ диби.
Катеришциця, -ці, ж. Шарманщица.
Осілість, -лости, ж. Осѣдлость.
Побагатшати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться богаче.
Похрупати, -паю, -єш, гл. = похрумати.
Прихахулитися, -люся, -лишся, гл. = причепуритися. Ну й прихахулилась! Нѣжин. у. Заким прихахулишся, то бояре й мед поп'ють. Ном. № 10962.
Римарівна, -ни, ж. Дочь шорника. Cм. лимарівна.
Торохтіння, -ня, с. Стучаніе, громыханіе.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПРОХУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.