Вивождати, -ждаю, -єш, гл. = виводити. Дуків сребраників за лоб брали, із-за стола, наче волів, вивождали.
Відвильнути, -ну, -неш, гл. Отлучиться на короткое время. Тільки одвильне куди мати, — то вже дитина й долі, упала з полу.
Возний, -ного, м. Родъ судебнаго пристава при старыхъ судахъ Пан возний позов дасть.
Немоценний, -а, -е. Превышающій силы. У неї була немоценна болість.
Пивниця, -ці, ж. Погребъ, подвалъ. Піди, дівко, у пивницю, уточи горілки.
Пуцьверінок, -нка, м. 1) Неоперившійся птенецъ. г. Вона драла по гніздах пуцьверінків. 2) Маленькій ребенокъ. О, пуцьверинку Купидоне!
Скрива нар. Искоса. Ой на татарина скрива, як вовк, поглядає.
Умазувати, -зую, -єш, сов. в. умазати, -жу, -жеш, гл.
1) Пачкать, запачкать. Умазать морду їх мазкою.
2) Влѣплять, влѣпить (въ стіну при мазаніи глиной). Вмазала люстерко в стіну.
Шовківка, -ки, ж. Шелковая шапка.
Щепко нар. Точно, безъ походу. Казна, щепко важить.
