Вольовач, -ча, м. Зобатый человѣкъ.
Зве́рху нар. Сверху. В вербі корень підмиває, зверху вершок усихає. Нехай ваше зверху буде. Пусть будетъ по вашему. Ум. зверше́чку.
Ненаситець, -тцю, м. Раст. Astragalus glycyphylos L.
Осьмірка, -ки, ж. Въ церковномъ зданіи: осьмигранная часть передъ куполомъ.
Перевідник, -ка, м.
1) Расточитель. Адес — пес, Пересип — злодій, Куяльник — перевідник.
2) Человѣкъ смѣшанной породы, помѣсь.
Поперераджувати, -джую, -єш, гл. Перерѣшить (во множествѣ).
Рочок, -чка, м. Ум. отъ рік.
Струснутися, -ну́ся, -не́шся, гл.
1) Встряхнуться. Баринчик, баранчик, струснись.
2) Содрогнуться, вздрогнуть. Та піди зрубай тую билину. Перший раз рубнув — струснулася, другий раз рубнув — вона загула.
Хвилястий, -а, -е. 1) Волнистый; волнующійся. Чи ти се дав таку коневі силу і роспустив йому хвилясту гриву? Хто ворітьми запер хвилясте море, як ринуло із черева земного.
2) О матеріи: муаровый. Стьонжка хвиляста. Купила два аршини стрічки червоної хвилястої, дуже гарна — так хвиля по їй і ходе.
3) О смушкѣ: «волнистый съ крѣпкими низкими волнообразными завитками».
Шовковиця, -ці, ж.
1) Тутовое дерево. Morus nigra, Morus alba. Росли рядом тополі й шовковиці.
2) Родъ водорослей.
