Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запошивати

Запошива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. запоши́ти, -ши́ю, -єш, гл. Запошивать, запошить. Одна шила, друга запошивала. Мнж. 150.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 84.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОШИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОШИВАТИ"
Альсз. = Але́ 1). Ogon. 209.
Бакуняр, -ра, м. Контрабандистъ, нереносящій табакъ. Желех. Cм. бакун.
Безсторонність, -ности, ж. Безпристрастіе. Желех.
Будування, -ня, с. 1) Построеніе, созиданіе, сооруженіе. 2) Постройка, постройки, строеніе. Ох, не видко ж того села, тілько будування. Грин. ІІІ. 209. Ум. будуваннячко.
Вата, -ти, ж. Родъ невода съ мелкими ячеями для небольшой рыбы. Вх. Пч. ІІ. 21.
Випнути, -ся. Cм. випинати, -ся.
Джо́болда, -ди, ж. ? Ач, як сторчака дивиться! Хоч би він коли небудь по людськи подивився на тебе, або посидів з тобою, чи погомонів би то там, — тільки й зна, куди б повіяться, куди б швидче побрести. Ні, не в батька покійного він удавсь, — це якась джоболда. Екатериносл.
Доло́шка, -ки, ж. Ум. отъ доло́ня.
Зашумі́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Зашумѣть. А в городі та у Львові зашуміли верби. Макс. 80.
Примітатися, -та́юся, -єшся, сов. в. приместися, метуся, -те́шся, гл. 1) Быть приметаемымъ, приметеннымъ. Тут приместись би їм хоть сміттячком до брами. К. Дз. 157. 2) Быть наметеннымъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПОШИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.