Запи́на, -ни, ж. Преграда, помѣха. А Дніпро, як кажуть, татаринові не запина.
Корне нар. Покорно. Просили дєді і нені і я вашеці прошу, бисьте були ласкаві на коровай, корне-покорне, клінно-поклінно. бардзо покорне! (Одно изъ свадебныхъ приглашеній).
Люли́на, -ни, ж. = люля, колиска. Е... е... люлино! Засни, мала дитино!
Нещасливість, -вости, ж. Неудача, горе. Нещасливость світа — збавилося літа.
Підданець, -нця, м.
1) Подданный. Всі його підданці носили латані галанці, дивившись на свого царя.
2) Крѣпостной. Панські підданці.
Правий 1, -а, -е. 1) Справедливый, праведный, безгрѣшный. Боже правий! Ні правого Господь не відпихає і грішному руки він не протягне.
2) Правый, невиновный.
3) Права середа. Преполовеніе. Мак... святять у праву середу. Ум. праве́нький, праве́сенький.
Угород, -да, м. = горо́д. На вгороді вишня, за городом дві.
Хабуззя, -зя, с. соб. = хабуз. Дивитсі на хату, а на ній кропива та й хабузє росте.
Хвостатися, -таюся, -єшся, гл.
1) Волочиться, тянуться сзади (объ одеждѣ).
2) Хвостатися. Спѣшно дѣлать, спѣшить. А нуте хвостаться, шоб не остаться.
Шпеньок, -нька, м. = шпеник. Cм. кужілка.
