Батувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Связывать поводьями лошадей.
2) Рѣзать большими кусками. Сідайте, дружечки!... а ти, старосто, їм батуй.
Витуряти, -ря́ю, -єш, сов. в. витурити, -рю, -риш, гл. Прогонять, прогнать, вытѣснить, выгнать. Як би дідову дочку витурити з домі).
Гарман, -ну, м.
1) Токъ, гдѣ молотять хлѣбъ каткомъ или возя по хлѣбу повозку съ тяжестью; также и хлѣбъ, разложенный на току для такой молотьбы. Сиділи у хаті, поки дощ пішов, залив їх гарман, а вони усе убуваються. Вони тоді до його, аж його вже половина у яру. Наслали.... гарман, погарманились трохи, а то оставили на завтра.
2) ходити в гармані (о лошадяхъ). Молотить. Ціх коней не можна брати, бо вони в гармані тепер ходять.
Заклюба́чений, -а, -е. = заклебучений.
Мура́р, -ра́, м. = муляр 1.
Повійка, -ки, ж. Раст. Convolvulus arvensis L. Ум. повієчка. На городі повієчка.
Розмахнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ розмахувати. Размахнуть.
Таганувати, -ну́ю, -єш, гл. Остановиться въ степи для приготовленія кушанья.
Тило, -ла́, с. Задняя часть чего, тылъ; хребетъ, спина.
Умертися, умреться, гл. безл. Умереть. Умреться, так все минеться.
