Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запоручити

Запоручи́ти, -чу́, -чиш, гл. Поручить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 84.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОРУЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОРУЧИТИ"
Гаптариха, -хи, ж. Жена золотошвея.
Заяло́зити, -жу, -зиш, гл. Засалить.
Мирча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = мурчати. Вх. Лем. 435.
Пашина, -ни, ж. = пахва. Я шапку під пашину. Грин. III. 653.
Просохнути. Cм. Просихати.
Рімнати, -на́ю, -єш, гл. = рівняти. Розстання з милим смерті ся рімнає. Ном. № 8782.
Розоратися, -рю́ся, -решся, гл. Увлечься паханьемъ.
Тараскавка, -ки, ж. = тарахкавка. Вх. Зн. 68.
Укруть нар. Вмигъ, сразу. Вкруть Кульбашний кинувся б назад до чумацького табору. О. 1861. X. Кух. 24.
Чмига, -ги, ж. = шмига. Якось приходиться не до чмиги. Стор. II. 204.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПОРУЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.