Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запоручити

Запоручи́ти, -чу́, -чиш, гл. Поручить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 84.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОРУЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОРУЧИТИ"
Бергамота, -ти, ж. Родъ грушъ: бергамотъ.
Виступець, -пця, м. 1) Родъ танца. Мотря співає виступця. К. ЦН. 232. Отсюда какъ нарѣчіе: виступцем. Плавно выступая. Виступцем тихо йду. Мет. 294. 2) Множ. ви́ступці. Туфли. ЗОЮР. І. 69. Шовкова плахта, виступці золотом вигаптовані. Стор. II. 29. піти на виступці. Уйти. Пішов на виступці, скільки здря. Кобел. у. прошу на виступці. Прошу уйти, выйти. Ном. стр. 233.
Городя́нка, -ки, ж. Горожанка. Котл. Н. П. 369. Вона собі городянка, міщанка. Лв. Ум. Городя́ночка. Я з Київа кияночка, а з города городяночка. Мет. 197.
Зирну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = зиркнути. Сюди-туди, де дитина? Зирне під піч, аж воно там залоскотане. Г. Барв. 376.
Настіж нар. Настежь. І сіни й хата перед тобою настіж. К. ЧР. 222.
Побороти, -рю, -реш, гл. Побороть, одолѣть. Хто кого поборе, той тому оце озеро одпустить. Рудч. Ск. І. 61.
Пособляти, -ля́ю, -єш, сов. в. пособи́ти, -блю, -биш, гл. Помогать, помочь. Тепломір скрізь пособляє чоловікові. Ком. II. 81.
Привал, -лу, м. Выступъ скалы. Желех. Сіли собі на привалу, люльки закурили. Гол. І. 160.
Священник, -ка, м. = піп. Єв. Мр. 1. 44.
Шльондра, -ри, ж. = шлюндра.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПОРУЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.