Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запоручити

Запоручи́ти, -чу́, -чиш, гл. Поручить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 84.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОРУЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОРУЧИТИ"
Бакалярський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный бакаляру.
Відділити, -ся. Cм. відділяти, -ся.
Коловатниця, -ці, ж. = коловатень. Гол. Од. 35.
Молоді́сінький, -а, -е. Очень молодой.
Набрунько́вуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. набрунькува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Пускать, пустить почки (о деревѣ). Мнж. 186. Вишні добре вже набрунькувалися, — тіль-тіль не розів'ється листочок. Новомоск. у.
Обчути, -чую, -єш, гл. Услышать. Як го обчули (що співав), так го обскочили. Гол. II. 700.
Причинний, -а, -е. Помѣшанный, порченый. Упирі бувають двоякі: родимі і причинні. ЕЗ. V. 216.
Простоволосий, -а, -е. Съ непокрытой головой, съ распущенными волосами. Голе, босе й простоволосе — треба йти! Ном. № 655. Бенеря без спідниці, боса, в халатику, простоволоса. Котл. Ен. V. 16.
Тма, тми, ж. = тьма. Мав велику тму ангелів. Гн. І. 16.
Цвіріньчук, -ка, м. = цвіркун. Вх. Пч. II. 27.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПОРУЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.