Бликати, -каю, -єш, гл. = блимати 1. Головешка ота довго буде бликати.
2) = блимати 2. Так бликає на мене очима. Чого ти своїми більмами так бликаєш?
Душе́вний, -а, -е. Душевный. Тепер я тебе рішена, радість моя душевна!
Зляку нар. Съ испугу. Не втямиш зляку, де б сховався.
Пеняти, -ня́ю, -єш, гл.
1) Пенять. На Бога пеняєш, а сам кульгаєш. Хата млинові пеняє.
2) Быть небрежнымъ, неловкимъ.
Посиденьки, -ків, м. мн. Посиживаніе, сидѣніе. Въ выраженіи: на посиденьки піти, вийти. Отправиться посидѣть, побыть — въ гостяхъ, на улицѣ. Повиходили селяне й батько Настусин на посиденьки на майдан. походеньки та посиденьки справляє. Ничего не дѣлаетъ, лѣнтяйничаетъ.
Примножати, -жа́ю, -єш, сов. в. примно́жити, -жу, -жиш, гл. Умножать, умножить, увеличить. Гріхи свої примножив він. Нехай вам доля спріяє і веселости примножає.
Рапчак, -ка, м. = рапак.
Рибка, -ки, ж.
1) Ум. отъ риба.
2) Ласкат. имя къ женщинамъ. Серце моє, рибки моя! Ганнусю, рибко, душно, любко!
2) Нас. Lipisma saccharinum.
4) варе́на рибка. Родъ игры. Ум. рибонька, рибочка.
Ціляти, -ляю, -єш, гл.
1) Цѣлить. Ось нап'яв безбожний лука, стрілку накладає, праведного в саме серце з захисту ціляє. Буду таки цілять, — чи не вцілю? Тоді руки трусились!
2) Улучать время. Успішайсь поперед за неї сказати: тпру! От він так і ціля: скоро зійшлись, зараз: тпру!
Чиренка, -ки, ж. = чиранка.