Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запросити

Запроси́ти Cм. запрошувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 86.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПРОСИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПРОСИТИ"
Бирка и бирька, -ки, ж. 1) Овца. 2) Шкура овечья, мерлушка. Гол. Од. 17. 3) шапка-бирка. Шапка изъ овчины. А ще на козаку бідному нетязі шапка-бирка, зверху дірка. Мет. 377. 4) Палочка, на которой нарѣзываютъ счетъ чего нибудь, бирка; то же, что карбіж. КС. 1893. V. 277. 5) = багнітка. Вх. Лем. 391. 6) Сосновая шишка. Харьк. у. Борз. у. 7) Родъ дѣтской игры. ЕЗ. V. 135. 8) Животное: стоногъ, тысячерогъ. Вх. Лем. 391.
Гаптувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Вышивать золотомъ или серебромъ. Шовком шила, злотом гаптувала. Рудч. Чп. 190. 2) Иногда употребляется и въ значеніи просто вышивать. Нехай же шиють, шовком гаптують. Метл. 3) стежку гаптувати. Направлять путь. Треба ж роспитатись куди прямувати, яким трахтом стежку гаптувати.
Гу́стість, -тости, ж. Густота. Желех.
Задува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. заду́ти, -дму́, ме́ш, гл. Задувать, задуть. На ніч стануть світло задувати. Макс. (1834), 158.
Знати, -знаю, -єш, гл. 1) Знать. Хто ж в світі знає, що Біг гадає! Ном. № 29. Знаю тебе, хто єси. Єв. Мр. І. 24. Десь ви не знаєте любощів ізроду. Мет. 93. 2) Видно, замѣтно. Знати, Марусю, знати, в которій вона хаті. Мет. 234. З ким стояла, говорила — підківоньки знати. Чуб. III. 112. Знати милу по личеньку, що не спала всю ніченьку. Лавр. 115. 3) Видно. Знать не дуже добачали старі очі. Левиц. І. 2. 4) Съ отрицаніемъ. Неизвѣстно. Не знати, щоб то значило. О. 1862. VI. 96. Не знать, де ділось. ЗОЮР. II. 34. Чоловік не знать куди і подавсь. Стор. МПр. 59. Не знать по якому говорять. Се я не знать чого злякалася. Г. Барв. 195. Послѣднее выраженіе имѣетъ также значеніе; пустяка испугалась. Выраженія не знати що (чого, чому и пр.), не знати за що — значатъ не только неизвѣстно что, за что, но также имѣютъ смыслъ: ничтожная вещь, маловажная причина, пустякъ, изъ-за пустяка. Чого тобі смутитись не знать чим? МВ. (О. 1862. III. 63). Бідкається не знать чим. Ном. № 13685. Не знать за що зазмагались. 5) знай. Будто, какъ будто. Стара верба похилилась над ним, знай та ненька рідна над своїми діточками. Федьк. Пов.
Навиднаці́, навидноті́ и навидноці́, нар. На виду, на открытомъ мѣстѣ; на свѣтѣ. На що ти поставив у потемку? постав на виднаці, на вікні, абощо. Канев. у. Та покинули навидноті: хто не йде, всякому видно, шо шось лежить. Харьк. г.
Обридливо нар. 1) Надоѣдливо. 2) Противно.
Попростати, -таю, -єш, гл. Направиться. Покинув її і весільних, сам попростав до хати. Г. Барв. 202.
Руйнування, -ня, с. Разрушеніе. Не забудь буяння злющих, руйнування огняного. К. Псал. 171.
Скляничина, -ни, ж. Кусокъ стекла, склянка. Вх. Лем. 466.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПРОСИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.