Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запопадати 2

Запопада́ти 2, -да́ю, -єш, сов. в. запопа́сти, -паду́, -де́ш, гл. 1) Ловить, поймать, захватывать, захватить, схватить. Де ж це він коняку запопав? Мнж. 131. Хоче, бач, Марко запопасти його і дати йому доброго прочухана. Стор. МПр. 169. Як би запопасти її так, щоб вона вже не вирвалась з його лапок. Мир. Пов. І. 165. 2) Попадать, попасть. Пішли, куди хто запопав. Котл. Ен. І. 15.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 83.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОПАДАТИ 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОПАДАТИ 2"
Вирядка, -ки, ж. Снаряженіе въ дорогу. Ото ж як він їхав туди, то мати Позичила у мене на вирядку грошей. Верхнеднѣпр. у. (Залюбовск.).
Живня́к, -ка́, м. Щетина, собранная съ живыхъ свиней. Гадяч. у. Слов. Д. Эварн.
Запа́льчасто нар. Запальчиво.
Неопалий, -а, -е. Неопавшій. Стор. МПр. 105.
Підроблюватися, -лююся, -єшся, сов. в. підроби́тися, -блю́ся, -бишся, гл. Поддѣлываться, поддѣлаться. Де ж ваш первенець? спитав він, підроблюючись... під церковну мову. Левиц. І. 326.
Пошасть меж. = шасть. Він мене коли-не-коли ціпом, а я його батогом тілко шасть та пошасть. Мнж. 115.
Смертушки, -шок, ж. мн. Смерть. Котові жартушки, а митці смертушки. Ном. № 2351.
Уплив, -ву, м. Вліяніе. Левиц. Пов. 211.
Хвалістрант, -та, м. Хвастунъ. Оце хвалістрант: убрався в батькову свиту та й чваниться. Брацл. у.
Царівна, -ни, ж. Царевна. Була я у царя, за тебе царівну сватала. Рудч. Ск. II. 11. Ум. царівночка. Возьми у мене дочку да царівночку. Грин. ІІІ. 583.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПОПАДАТИ 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.