Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заправа

Запра́ва, -ви, ж. 1) Запросъ (при пропродажѣ). 2) Начинаніе, приготовленіе къ чему, матеріалъ для чего-либо приготовленный. Пропала вся заправа! Черном. І вже! шкода й заправи! Лебед. у. 3) Приправа.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 84.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПРАВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПРАВА"
Булига, -ги, ж. Раст. Conium maculatum L. Прил. у.
Завзя́то нар. Стойко; упорно, неуступчиво; сильно. Попились завзято. Шевч. 454.
Замере́жити, -жу, -жиш, гл. Покрыть узорами, рѣзьбой.
Котрийсь, -рась, -ресь, мѣст. Какой-то, нѣкоторый. Жиє до котрогось часу. Ном. № 8215.
Куличок, -чка, м. Ум. отъ кули́к.
Нашелестіти, -щу, -стиш, гл. 1) Нашелестѣть. 2) Нашумѣть.
Обов'язати, -ся. Cм. обов'я́зувати, -ся.
Торгування, -ня, с. Торгованіе. Ум. торгуваннячко.
Уздогін нар. см. на-вздогін.
Хрипка, -ки, ж. = хрипавка. Вх. Зн. 77.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПРАВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.