Болотий, -а, -е. Болотистый. Та й Ворскла не дуже гарно тече: є місця болотиї.
Виїзджати, -жаю, -єш, гл. = виїздити. Вже твій Юрочко з-за гори виїзджає. Чоловік знає, коли виїзджає, а не знає, коли вернеться.
Зміна, -ни, ж. 1) Перемѣна, измѣненіе. Ой тому барвіночку нема цвіту зміни. 2) Смѣна.
Кимачина, -ни, ж. = кимак. (Небольшой).
Марнува́ти, -ную, -єш, гл. Попусту, безъ толку растрачивать, истреблять. Марнують ліс пани: ще молодий, ріс би та ріс, а вони геть увесь вирубали. Марнує чоловіка: бере великих у гвардію, а вони не вертаються і дітей від них нема. марнувати час. Попусту терять время.
Позлегати Cм. позлягати.
Покіт, -ко́ту, м.
1) Скатъ. Гори крутоярі з зеленими покотами.
2) в покіт = покотом.
Рало, -ла, с. 1) Родъ земледѣльческаго орудія для разбивки вспаханной земли. Части его: жертка (гридка). — шесть, на одномъ концѣ котораго ярмо, а на другомъ прикрѣплены зубья — кописть, зуб; кописть прикрѣпляется къ концу жертки особыми дощечками — стовбами, проходящими сквозь отверстія кописті и жертки; между копистю и жерткою распорка изъ крѣпкаго дерева — жабка; на самомъ концѣ жертки — ручка для управленія ралом; иногда на кописть надѣваются желѣзные наро́льники, наконечники. І до плуга, і до рала, і до хлопців дала драла.
Сироватень, -тня, м. пт. Лунь.
Стая, стаї, ж.
1) Жилище гуцульскихъ пастуховъ въ полонинах. — 187. Там в стаї ватаг на флояру грає.
2) Рядъ. Стая кіп.
3) = ліса 2.
