Буркіт, -коту, м.
1) Воркованіе.
2) Шумъ. Иноді тут як в казані кипить, клекоче: і співи йдуть, і сварки, і так крик та буркіт.
3) Ворчанье.
Ґоспода́рити, -рю, -риш, гл. = Господарити.
Загарча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Заворчать (о собакѣ). У бур'яні бровко муругий... він на Енея загарчав.
Зачини́ти, -ся. Cм. зачиняти, -ся.
Нестерпучо нар. Нестерпимо.
Премудрість, -рости, ж. Премудрость. Чи ти стягнув до себе всю премудрість?
Присипатися, -па́юся, -єшся, сов. в. присипатися, -плюся, -плешся, гл. Пригадаться, быть присыпаннымъ. А сам почав уже сивим волосом, як сніжком, присипатись. Ти, ляше, злякнеш, із коня спаднеш, сам присиплешся землею.
Пришви, -шов, ж. мн. Въ сапогахъ: головки.
Пружок, -жка, м.
1) Ум. отъ пруг. На вінцях (у миски) хрещики, на боках пружки.
2) Черешокъ, стебелекъ листка. Сей год не буде капусти: черви поїли, — від листя тирчать самі пружки.
Різати, -жу, -жеш, гл.
1) Рѣзать. Не пиляй мене тупим, та ріж гострим. Поли ріже, а плечі латає.
2) Срѣзывать. Мак ріжу.
3) О водѣ: промывать, размывать. Коло млина, млина вода фосу ріже.
4) Играть (о музыкѣ). Ріжте, музики, ріжте, а ви, бояре, їжте. Іде дід і радіє і в скрипочку ріже.
