Горла́й, -лая́, м. Человѣкъ съ сильнымъ голосомъ. Cм. Горлань.
Звиха́тися, -хаюся, -єшся, гл. = звиватися 2. Ой матінко-вутко, звихай же ся хутко, бо ми ся звихали, все село звоювали, чикмани поросили, на весілля спросили.
Ільмаковий, -а, -е. Вязовый, берестовый.
Наскрипіти, -плю, -пиш, гл. Наскрипѣть.
Незмилитися, -люся, -лишся, гл. = знеми́литися, її горе ззіло... світ їй незмилився.
Ножик, -ка, м. Ум. отъ ніж.
Пороздовбувати, -бую, -єш, гл. Раздолбить (во множествѣ).
Проголовувати, -вую, -єш, гл. Пробыть головой извѣстное время.
Сліпий, -а, -е. 1) Слѣпой. Перебендя старий, сліпий. 2) сліпі дзиґарі. Крытые часы. 3) — замок = лавчастий замок. Ум. сліпенький, сліпесенький.
Уриватися II, -ваюся, -єшся, сов. в. уритися, уриюся, -єшся, гл. Зарываться, зарыться. Кабан каже: я побіжу в болото та в мул уриюсь. У Кулиша о потупленныхъ, смотрящихъ въ землю, глазахъ. Не дивились на божий світ від сліз : в чорну землю врились.
